Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України

Главная

Упрощенный режим

Описание

Базы данных

Электронный каталог ННСХБ НААН - результаты поиска

Вид поиска

Электронный каталог ННСХБ НААН

Полнотекстовые книжные издания

Полнотекстовые периодические издания

Полнотекстовые авторефераты дис.

Архивные материалы

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=БТ6/2017/Т. 19/2<.>

Общее количество найденных документов : 17
Показаны документы с 1 по 17

Акимишин, М. М.
Активність і вміст ізозимів малатдегідрогенази у тканинах яєчників і матки корів впродовж статевого циклу [] / М. М. Акимишин // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2017. - Том Т. 19, N 2. - С. 9-15. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: ВРХ--Акушерство, гінекологія
Кл.слова (ненормированные):
малатдегідрогеназа, активність, ізозими, корови, ендометрій, яєчники, фолікулогенез, лютеогенез
Аннотация: Досліджували активність і вміст ізозимів малатдегідрогенази (МДГ) у тканинах яєчників й ендометрію та антральній рідині фолікулів на різних стадіях фолікуло- і лютеогенезу та за гіпофункції гонад. Встановлено, що активність МДГ у тканині яєчника висока у фолікулярній фазі (1,0±0,21 нмоль/хв×мг білка), на 20,0 % нижча за раннього жовтого тіла і найнижча за пізнього жовтого тіла (0,6±0,16 нмоль/хв×мг білка). У слизовій матки за активних яєчників величина значення перебуває в межах 0,9–1,3 нмоль/хв×мг білка і на 55,6–69,3 % нижча за гіпофункції. В антральній рідині фолікулів залежно від фізіологічних станів яєчника встановлено, що активність МДГ висока (1,6±0,46 нмоль/хв×мг білка) з фолікулів розмірами до 4 мм за фолікулярного росту, з 4–7 мм (0,6–0,7 нмоль/хв×мг білка) за пізнього і раннього жовтого тіла і найнижча (0,4±0,06 нмоль/хв×мг білка) за гіпофункції. У тканинах репродуктивних органів і антральній рідині з фолікулів яєчників корів виявлено три смуги активних протеїнів МДГ, з яких за електрофоретичною рухливістю дві відповідають цитозольним ізозимам (МДГ1 і МДГ2) і одна — мітохондріальному (МДГ3). Встановлено, що у тканині яєчника високий вміст МДГ1 та МДГ2 (33,7–44,9 %) і низький — МДГ3 (18,8–27,1 %), в ендометрії основна частина вмісту припадає на МДГ2 (36,0–56,7 %) і менша — на МДГ1 (26,5–35,2 %) та МДГ3 (16,7–29,0 %). В антральній рідині з фолікулів статевих залоз найвищий вміст МДГ1 з яєчника за раннього жовтого тіла (52,5–60,9 %), МДГ2 — за пізнього жовтого тіла (43,9–56,1 %), а МДГ3 — за фолікулярного росту (27,7–41,8 %). Аналізом кореляцій встановлено, що активність МДГ від зміни фізіологічного стану і за гіпофункції яєчника у тканині статевої залози проявляє залежність середньої сили (η=0,353), в ендометрії — сильну (η=0,799). Вміст МДГ3 у тканині статевої залози і МДГ2 в ендометрії зі зміною фізіологічного стану та за гіпофункції яєчників корелює з середньою силою (відповідно, η=0,509 і 0,325). Кореляційне відношення за розміром фолікулів яєчника раннього жовтого тіла для вмісту МДГ2 в антральній рідині криволінійне середньої сили (η=0,382).

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Меженський, А. О.
Показники гуморального імунітету в коней за різного перебігу увеїту [] / А. О. Меженський // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2017. - Том Т. 19, N 2. - С. 79-86. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Конярство--Хвороби--очей
Кл.слова (ненормированные):
коні, хвороби очей, увеїт, гуморальний імунітет, імуноглобуліни, циркулюючі імунні комплекси
Аннотация: У статті представлені результати дослідження вмісту IgA, IgM та IgG й циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у клінічно здорових коней (n=10) та хворих на гострий, підгострий іхронічний увеїт (n=10). Під час досліджень умови годівлі, утримання та експлуатації коней усіх груп були аналогічні. Концентрацію імуноглобулінів визначали методом радіальної імунодифузії, авміст фракцій дрібно- (<11S), середньо- (11S–19S) і великомолекулярних (>19S) ЦІК — методом диференційованої преципітації у 6%, 3,5% і 2% розчинах поліетиленгліколю. Показано, що у клінічно здорових коней показники гуморального імунітету були в межах референтних значень. Розвиток гострого увеїту в коней супроводжувався вірогідним зменшенням вмісту у сироватці крові IgA та IgG на тлі підвищення вмісту IgМ (дісімуноглобулінемія). За підгострого увеїту вміст імуноглобулінів вірогідно не відрізнявся від показників клінічно здорових коней, за винятком незначного зменшення кількості IgG. Хронічний рецидивуючий перебіг увеїту супроводжувався значним вірогідним зменшенням вмісту IgA та IgМ за одночасного невірогідного зменшення вмісту IgG, тобто розвитком дісімуноглобулінемії. Встановлено зростання рівня ЦІК (синдром імунотоксикозу) у крові коней усіх дослідних груп за рахунок найбільш токсигенних середньо- та дрібномолекулярних фракцій, тоді як вміст великомолекулярних ЦІК вірогідно не змінювався у всіх хворих на увеїт коней. Зазначена динаміка ЦІК може бути пов’язана з наявністю супутніх захворювань (інфекційні, запальні), при яких в організмі активуються механізми імунного захисту. Ступінь порушень гуморальної імунної відповіді залежить від перебігу увеїту і важкості клінічних проявів та є найвищим при гострому та хронічному запаленні, тоді як за підгострого увеїту ці зміни менш виражені.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Голопура, С. І.
Експресія імунорецепторних протеїнів у плазмолемі ентероцитів новонароджених телят у період формування колострального імунітету [] / С. І. Голопура, М. О. Маринюк, М. І. Цвіліховський // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2017. - Том Т. 19, N 2. - С. 16-22. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Телята--Імунітет
Кл.слова (ненормированные):
новонароджені телята, тонкий кишечник, ентероцит, плазмолема, протеїни, фосфоліпіди, макрокапсули, колостральний імунітет
Аннотация: Досліджені показники вмісту протеїнів з молекулярними масами 37, 40 та 43 кДа у плазмолемі ентероцитів тонкої кишки новонароджених телят у динаміці від народження до 24-годинного віку. Дослідження проводили на двох групах телят (контрольна і дослідна) української чорно-рябої молочної породи з відбором у них зразків ентероцитів порожньої кишки та виділенням вмісту протеїнів із мембранної фракції лізатів. Показано відносно високий вміст експресії протеїнів з ММ 37, 40 та 43 кДа у мембранній фракції лізатів ентероцитів порожньої кишки щойно новонароджених телят контрольної групи з подальшим вірогідним зменшенням сумарного вмісту цих протеїнів у віці 6 годин та збільшенням у віці 24 години порівняно з останнім. Застосування новонародженим телятам із молозивом макрокапсул з фосфоліпідного бішару на основі соєвого лецитину активує транспорт імуноглобулінів у тонкому кишечнику цих тварин у період формування колострального імунітету, що сприяє підвищенню його рівня. Сумарний вміст протеїнів з ММ 37, 40 та 43 кДа у плазмолемі ентероцитів новонароджених телят дослідної групи у віці 6 годин вірогідно зменшився з подальшим їх збільшенням у віці 24 години порівняно з телятами контрольної групи. Показана динаміка з порівняльним аналізом між окремими фракціями експресії протеїнів з ММ 37, 40, 43 кДа у плазмолемі ентероцитів порожньої кишки телят контрольної і дослідної груп. Застосування макрокапсулярного препарату, порівняно з контролем, вказує на більш інтенсивний рециклінг рецепторних протеїнів через ентероцити від БМ до АМ з наступною рецепцією Ig молозива і їх трансцелюлярним переносом.

Доп.точки доступа:
Маринюк, М.О.; Цвіліховський, М.І.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Гультяєва, О. В.
Вплив кількості жиру в раціоні корів і Pн вмісту рубця на його ферментацію та співвідношення жирних кислот у ліпідах молока [] / О. В. Гультяєва, А.П. Петрук, В. В. Влізло // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2017. - Том Т. 19, N 2. - С. 23-29. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: ВРХ--Годівля--Добавки
Кл.слова (ненормированные):
корови, рубець, молоко, pН, жирні кислоти
Аннотация: Дослідження проведено на 4-х групах корів української чорно-рябої молочної породи продуктивністю 6 тис. кг молока за лактацію, по 5 тварин у групі. Тривалість досліду — останній місяць тільності та перший місяць після отелення. I і III групи отримували типовий збалансований за поживними речовинами раціон. У раціоні корів II і IV груп було на 30 % збільшено кількість жиру шляхом заміни соєвого шроту еквівалентною за вмістом протеїну кількістю соєвих бобів. Крім того, до раціону корів II і IV груп додавали 100 г бікарбонату натрію, 50 г карбонату кальцію і 50 г карбонату магнію для регуляції pH рубцевого вмісту. Додавання буферної суміші на 15 % зменшило концентрацію аміаку (P<0,05) та на 20 % — лактату (P<0,01) в рубці корів, які отримували соєвий шрот. У корів, які отримували соєві боби, на 18 % зменшилась концентрація лактату (P<0,05). Введення до раціону буферної суміші збільшило відносний вміст масляної кислоти умолоці корів II і IV груп та зменшило вміст таких кислот, як 18:1, 18:2, 18:3 та 20:4 (P<0,05–0,01) на раціоні з соєвим шротом. За більшої кількості в раціоні корів жиру у складі молока зростала частка олеїнової (цис-9 18:1) та лінолевої (цис-9,12 18:2) кислот (P<0,05). Буферна кормова добавка зменшувала частку цих кислот при утриманні на обох раціонах (P<0,05). Заміна соєвого шроту соєвими бобами в1,7разу збільшила сумарний вміст транс-ізомерів ненасичених жирних кислот у молоці (P<0,001). Додавання до раціону буферної суміші зменшувало кількість цих кислот (P<0,05). Згодовування буферної суміші зменшувало ускладі молочного жиру частку транс-10, але збільшувало частку транс-11 ізомерів жирних кислот (P<0,05–0,001). Сумарний вміст цис-ізомерів ненасичених жирних кислот умолоці корів усіх груп різнився незначно.

Доп.точки доступа:
Петрук, А.П.; Влізло, В.В.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Двилюк, І. І.
Репродуктивна здатність бджолиних маток за умов підгодівлі цитратами аргентуму і купруму [] / І. І. Двилюк, І. І. Ковальчук // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2017. - Том Т. 19, N 2. - С. 30-36. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Бджільництво--Матки
Кл.слова (ненормированные):
медоносні бджоли, яйцекладка, цитрат Ag, цитрат Cu, бджолина матка, розплід
Аннотация: У статті подано результати дослідження інтенсивності яйцекладки бджолиними матками у весняний період за дії цитратів Ag і Cu. Дослідження проведено на 3-х групах медоносних бджіл карпатської породи, по 3 бджолосім’ї у групі. Бджоли І (контрольної) групи утримувалися за стаціонарних умов з підгодівлею цукровим сиропом (1000 мл/тиждень/бджолосім’ю). Бджоли II дослідної групи за аналогічних умов отримували підгодівлю цукровим сиропом з додаванням до нього по 0,2 мг Ag і Cu у вигляді цитрату, а III дослідна група отримувала цитрати Ag і Cu в дозах 0,5 мг кожного на 1000 мл цукрового сиропу на бджолосім’ю. Дослідний період тривав 36 діб. Показники інтенсивності яйцекладки бджолиних маток визначали методом підрахунку кількості печатного розплоду з використанням рамки-сітки з квадратами 5×5 см, окремий квадрат якої містить 100 бджолиних комірок. Підрахувавши суму запечатаних комірок всіх квадратів за один промір та поділивши цю кількість на 12, отримували показник інтенсивності середньодобової яйцекладки бджолиних маток. Контроль таких 12-добових етапів проводився у підготовчий та дослідний періоди. За обліковий період досліджень, бджолиними матками контрольної (І), ІІ і ІІІ дослідних груп відкладено, відповідно, 90647, 101717 і 105166 яєць. Відзначено вірогідні міжгрупові різниці яйцекладки бджолиних маток за підгодівлі бджолосімей чистим цукровим сиропом та з додаванням до нього цитратів Ag та Cu. Кількість відкладених яєць у ІІ і ІІІ дослідних групах за дослідний період була вищою на 12,21 % та 16,01 % порівняно з контролем. Найвища інтенсивність яйцекладки бджолиних маток усіх трьох груп спостерігалась на ІІІ і IV етапах дослідження. Показники приросту маси і сили бджолиної сім’ї за весь дослідний період у IIдослідній групі зросли на 40,15 % (1,78 кг, 8,90 вулички) іу III групі — на 44,8 % (1,84 кг; 8,11 вулички) стосовно контрольної групи, що становила 1,27 кг і 6,35 вулички. Результати дослідження вказують на доцільність застосування цитратів Ag та Cu для стимулювання життєдіяльності бджолиних сімей та підвищення репродуктивної здатності бджолиних маток у період інтенсивного відкладання ними яєць.

Доп.точки доступа:
Ковальчук, І.І.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Зінов’єв, С. Г.
Амінокислотний склад м’яса свиней за використання ГМ-сої у їхніх раціонах [] / С. Г. Зінов’єв, А. М. Шостя // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2017. - Том Т. 19, N 2. - С. 37-43. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Свинарство --Годівля
Кл.слова (ненормированные):
свині, м’ясо, соя, ГМО, амінокислоти, співвідношення, скор
Аннотация: Найпоширенішими генетично модифікованими сільськогосподарськими культурами на сьогодні є кукурудза, соя, бавовна і ріпак. Загальна посівна площа, зайнята ГМ-культурами, становить понад 20 % сільськогосподарських угідь. У світовій науці нагромадилася значна кількість даних, що свідчать про існування потенційних і реальних біологічних ризиків при комерційному використанні трансгенних рослин. Саме тому метою наших досліджень було вивчити пролонгований вплив ідентифікованих ліній екструдованої ГМ-сої у складі комбікормів на амінокислотний склад м’яса свиней. Дослідження проводили в умовах ДП «Експериментальна база „Надія”» Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН. Для проведення науково-господарського досліду було сформовано дві групи свиней полтавської м’ясної породи по 19 голів у кожній групі. Свиням контрольної групи, як і їх батькам, протягом періоду вирощування згодовували повноцінний комбікорм, одним зі складників якого була соя повножирова екструдована сорту «Ворскла» (без ГМО) (5 % за масою), а для свиней дослідної групи — екструдована ГМ-соя (RR, GTS 40.3.2). Після досягнення тваринами забійної живої маси з кожної групи було забито по 3 голови, після чого проведено амінокислотний аналіз зразків найдовшого м’яза спини тварин контрольної та дослідної груп. Встановлено, що за використання ГМ-сої лінії GTS 40.3.2 у складі комбікорму в загальному гідролізаті м’яса свиней дослідної групи виявлено зростання вмісту незамінних амінокислот на 25,1 %, замінних амінокислот — на 24,7 %, загального вмісту амінокислот — на 24,9 %. Варіативність досліджених показників у тварин дослідної групи зросла: вміст незамінних амінокислот — на 9,4 %, замінних амінокислот — на 9,3 %, загальний вміст амінокислот — на 9,3 %. Співвідношення між амінокислотами у м’ясі свиней дослідної групи при цьому суттєво не змінилось. Спостерігається лише незначне зменшення відносного вмісту лізину та проліну, а також зростання кількості глутамінової кислоти порівняно з контролем. Амінокислотний скор м’яса свиней за умов згодовування ГМ-сої суттєвих змін не зазнав. Встановлено, що лімітуючою амінокислотою у найдовшому м’язі спини свиней обох дослідних груп є валін.

Доп.точки доступа:
Шостя, А.М.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Кручиненко, О. В.
Особливості патоморфологічних змін в стінці кишечнику за шлунково-кишкових стронгілятозів великої рогатої худоби [] / О. В. Кручиненко, М. В. Скрипка, І. І. Панікар // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2017. - Том Т. 19, N 2. - С. 44-49. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: ВРХ--Фізіологія травлення
Кл.слова (ненормированные):
шлунково-кишкові стронгілятози, езофагостомоз, кишечник, патоморфологічні зміни, велика рогата худоба
Аннотация: Проведеним патоморфологічним дослідженням стінки кишечнику за езофагостомозу встановлено катаральний ентероколіт — специфічне запалення слизової оболонки товстого відділу кишечнику гранулематозного характеру. Так, нерідко на поверхні слизової оболонки можна було простежити утворення округлої форми, рожево-червоного забарвлення, розміром 0,5–1 см. Такі утворення локалізувалися у слизовій оболонці, мали досить щільну консистенцію. Крім того, було виявлено округлі утворення розміром 0,1–0,3 см. Такі вузлики оточені валикоподібним утворенням, а їхні центри часто мали некротичну темно-коричневу або чорну верхівку. Гістологічним дослідженням тонкого відділу кишечнику за паразитування Bunostomum phlebotomum iNematodirus spathiger зареєстровано ознаки набряку слизової оболонки, інфільтрацію ворсинок лімфоцитами та гранулоцитами, руйнацію апікальної частини ворсинок. Відбувалась гіпертрофія та гіперсекреція клітин крипт. У стінці як тонкого, так і товстого відділу кишечнику підслизова основа мала ознаки мукоїдного набухання, а навколо (і в ділянках) з гранулематозом — фібриноїдного набухання та фібриноїдного некрозу. У стінці товстого відділу кишечнику була характерною інфільтрація всіх шарів слизової оболонки клітинами з переважанням лімфоцитів, в апікальній частині і навколо крипт відбувалось скупчення гранулоцитів (еозинофіли, нейтрофіли), макрофагів. У стінці кишки однієї тварини можна було простежити різні стадії утворення гранульом. Зареєстровано осередки гнійно-некротичного запалення. Виявлені фрагменти личинок Oesophagostomum radiatum округлої форми, оточених великою кількістю клітин лімфоїдного ряду, гранулоцитів, а зовні — капсулою, сформованою з колагенових волокон. Вищезазначені ділянки локалізуються переважно в підслизовій основі. Стінка кишки в таких місцях виразно потовщена.

Доп.точки доступа:
Скрипка, М.В.; Панікар, І.І.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Курбатова, І. М.
Білки плазми крові коропа за дії сульфаніламіду [] / І. М. Курбатова // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2017. - Том Т. 19, N 2. - С. 50-55. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво --Короп--Імунологія
Кл.слова (ненормированные):
короп, плазма крові, білки, сульфаніламід
Аннотация: Білковий спектр плазми крові дворічок коропа, за даними електрофорезу в ПААГ, характеризується наявністю 17 фракцій протеїнів, розміщених у зонах преальбумінів, альбумінів, трансферинів, церулоплазміну, гаптоглобіну, фібриногену, гліко- та ліпопротеїдів. Молекулярна маса білків виявлених фракцій коливається від 25 до 450 кДа і більше, а їх кількість у плазмі крові риб і фракційний склад залежали від вмісту сульфаніламіду у воді акваріума. За концентрації сульфаніламіду у воді 0,015 мг/дм3 загальний вміст та фракційний склад білків плазми крові риб, порівняно з контролем, не змінювались, окрім білків з молекулярною масою 260 кДа, рівень яких знизився на 28 %. Підвищення концентрації сульфаніламіду у воді акваріума до 0,15 мг/дм3 впливало на фракційний склад білків плазми крові коропів більшою мірою, про що свідчить поява на фореграмі чотирьох нових білкових зон з молекулярною масою понад 140 кДа (зона F), близько 100 кДа (зона Н іJ) іменше 50 кДа (зонаР), а також відсутність білків в зонах L (більше 60 кДа), O (50 кДа) і Q (35кДа). Крім того, у плазмі крові риб за концентрації сульфаніламіду у воді 0,15 мг/дм3 зареєстровано підвищення вмісту білків з молекулярною масою 60 кДа на 76 % та зниження рівня протеїнів з молекулярною масою 260 кДа і менше (фракції C і D) — відповідно, на 35 і 48 % порівняно з контролем. У риб за концентрації сульфаніламіду 0,30 мг/дм3 у воді акваріума вплив вказаного ксенобіотика на фракційний склад білків плазми крові проявлявся у зниженні рівня протеїнів фракцій C і D (260 кДа і менше), G (140 кДа) та підвищенням вмісту білків фракції М (60 кДа) паралельно із появою нових фракцій (F, H, J і P), що може бути наслідком зміни електрофоретичної рухливості білків за рахунок впливу цієї сполуки на заряд білкової молекули. Сульфаніламід, доданий у воду акваріума у концентрації 0,015, 0,15 і 0,30 мг/дм3, не впливав на загальний вміст білка у плазмі крові риб.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

Курта, Х. М.
Оптимізація умов полімеразної ланцюгової реакції для дослідження мікросателітної ДНК веслоноса (Polyodon spathula) [] / Х. М. Курта, О. О. Малишева, В. Г. Спиридонов // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2017. - Том Т. 19, N 2. - С. 56-63. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво--Веслонос
Кл.слова (ненормированные):
веслоніс, мікросателіти, ДНК-маркери, полімеразна ланцюгова реакція, генотипування, поліморфізм, генетична структура
Аннотация: Веслоніс (Polyodon spathula) — цінний об’єкт штучного розведення та вирощування у рибницьких господарствах України. Визначення рівня генетичної мінливості його популяцій за допомогою нових молекулярно-генетичних підходів з використанням мікросателітних ДНК-маркерів є важливим завданням для оптимізації робіт з відтворення та збереження генофонду цього виду, ефективного культивування і підвищення обсягів виробництва цінної осетрової продукції. Однією з умов успішної постановки полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) є оптимальний підбір режимів ампліфікації за температурою та тривалістю кожного з циклів, а також визначення складу реакційної суміші та концентрації відповідних реактивів. Варто зазначити, що ефективність ПЛР-реакції залежить передусім від таких складових: концентрація ДНК-матриці, концентрація йонів магнію (Мg2+) та температура відпалу праймерів. Метою досліджень була оптимізація умов ПЛР і їх оцінка шляхом підбору мікросателітних ДНК-маркерів, умов ампліфікації та складу реакційної суміші для забезпечення максимальної специфічності та ефективності ампліфікації мікросателітної ДНК веслоноса (Polyodon spathula). На основі порівняльного аналізу попередніх досліджень поліморфізму мікросателітних ДНК-маркерів різних популяцій веслоноса нами було визначено, що найбільш інформативними для подальших досліджень є такі ДНК-маркери: Psp12, Psp21, Psp26, Psp28. Для підібраних маркерів визначено оптимальні умови ампліфікації, а саме температурні режими і тривалість циклів полімеразної ланцюгової реакції. Визначено оптимальний склад та концентрації компонентів реакційної суміші. Згідно з результатами досліджень, було визначено ефективну температуру відпалу праймерів (ТА) — 56 °С. Було встановлено оптимальні концентрації суміші праймерів по 5рМ/мм3 кожного та кінцеву концентрацію йонів магнію (Мg2+) на рівні 1,5 мМ у реакційній суміші загальним об’ємом 15 мм3. Отримані результати оптимізації умов ПЛР-ампліфікації мікросателітних локусів ДНК дозволять здійснювати подальші роботи з вивчення особливостей генетичної структури веслоноса для оцінки рівня генетичного поліморфізму цього виду риб в умовах сучасного ведення аквакультури.

Доп.точки доступа:
Малишева, О.О.; Спиридонов, В.Г.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

10.

Порівняльне дослідження чутливості еритроцитів бика і барана до постгіпертонічного шоку [] / А. О. Мазур [и др.] // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2017. - Том Т. 19, N 2. - С. 64-69. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Ссавці --Репродуктивність
Кл.слова (ненормированные):
еритроцити ссавців, постгіпертонічний шок, регідратація, дегідратація, температура, осмоляльність середовища, гемоліз
Аннотация: У роботі вивчали чутливість еритроцитів ссавців до постгіпертонічного шоку, який є одним з основних чинників ушкодження клітин при їх кріоконсервуванні. Метою роботи було порівняльне вивчення особливостей прояву постгіпертонічного лізису еритроцитів бика і барана при варіюванні концентрації NaCl в середовищі дегідратації і температури інкубації клітин. Постгіпертонічний шок здійснювали перенесенням еритроцитів з гіпертонічних середовищ (1,0–2,5 моль/л NaCl) в ізотонічний розчин (0,15 моль/л NaCl) за різних значень температури (від 0 до 37°С). Рівень гемолізу визначали спектрофотометричним методом при довжині хвилі 543 нм. Показано, що зі збільшенням концентрації солі в середовищі дегідратації підвищується рівень постгіпертонічного гемолізу еритроцитів бика і барана як за температури 37 °С, так і за 0 °С. Слід зазначити, що за 37 °С чутливішими до дії постгіпертонічного шоку були еритроцити барана, а за 0 °С — клітини бика. Аналіз температурних залежностей постгіпертонічного гемолізу еритроцитів бика і барана показав суттєву різницю для клітин цих ссавців. Так, температурна залежність еритроцитів барана має мінімум за 20 °С, а еритроцити бика демонструють однаковий рівень пошкодження в діапазоні температур 0–10 °С і зростання гемолізу за подальшого підвищення температури. Слід зазначити, що при температурах вище 15 °С постгіпертонічний гемоліз еритроцитів барана практично у 2 рази перевищує рівень пошкодження клітин бика. Виявлені особливості чутливості еритроцитів бика і барана до дії постгіпертонічного шоку можна пояснити відмінностями механіко-еластичних властивостей їх мембран, які можуть бути обумовлені особливостями формування мембранних кластерів і їх взаємодій в рамках комплексу цитоскелет-мембрана.

Доп.точки доступа:
Мазур, А.О.; Ніпот, О.Є.; Орлова, Н.В.; Шпакова, Н. М.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

11.

Shrna-mediated knockdown of pituitary tumor transforming gene 1 (PTTG1): optimization of the effect on early osteoblast differentiation [] / Kh. V. Malysheva, O. K. Pavlenko, R. S. Stoika // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2017. - Том Т. 19, N 2. - С. 70-78. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Лабораторні тварини
Кл.слова (ненормированные):
ген пухлинної трансформації клітин гіпофізу 1, малі шпилькові рнк, остеобластна диференціація, мезенхімні стовбурові клітини миші, морфогенетичні протеїни кістки, ревматоїдний артрит
Аннотация: Ревматоїдний артрит (РА) — це хронічне запальне захворювання, яке характеризується масивним руйнуванням тканин суглобів. Ерозія кісткової тканини належить до найбільш болючих наслідків РА й асоціюється з важкістю захворювання і несприятливим функціональним результатом. Відомо, що морфогенетичні протеїни кістки (МПК) і сигнальний ланцюг Wnt належать до ключових регуляторних шляхів, які індукують і підтримують формування хрящової та кісткової тканин. Ми припускаємо, що ген пухлинної трансформації клітин гіпофізу 1 (PTTG1) та PTTG1-зв’язувальний протеїн 1 (PBF1) є важливою системою, яка виконує функцію нового негативного регулятора гомеостазу кісткової тканини, і, ймовірно, задіяна у патогенезі РА. Метою цього дослідження було вивчити вплив нокдауну експресії мРНК гену PTTG1, опосередкованого малими шпильковими (мш) РНК, на ранні стадії МПК-індукованої остеобластної диференціації. Аналіз результатів експериментів проводили методом спектрофотометрії через вимірювання активності лужної фосфатази як маркера ранніх стадій остеогенезу. Показано, що блокування експресії мРНК гену PTTG1, опосередковане мшРНК, посилювало ранні стадії остеобластної диференціації у стабільних мультиклональних культурах клітин ліній С2С12 і KS483. Найбільш виражений ефект виявлено для анти-PTTG1_мшРНК-1, експресія якої значно підсилювала остеобластну диференціацію С2С12 і KS483 клітин (відповідно, у 2,1 і 2,7 разу), тоді як стабільна експресія анти-PTTG1_мшРНК-3 не виявила істотного впливу на остеобластну диференціацію цих клітин. Таким чином, показано, що PTTG1 є важливим репрессором ранніх стадій остеогенезу і, можливо, задіяний у руйнуванні кісткової тканини, зокрема під час прогресування РА.

Доп.точки доступа:
Malysheva, Kh.V.; Pavlenko, O.K.; Stoika, R.S.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

12.

Односум, Г. В.
Динаміка відмирання бджіл за умови зараження різними дозами спор мікроспоридій nosema apis та nosema ceranae [] / Г. В. Односум, Т. М. Єфіменко, Н. М. Сорока // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2017. - Том Т. 19, N 2. - С. 87-93. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Бджільництво
Кл.слова (ненормированные):
нозематоз, медоносна бджола, спори, мікроспоридія, nosema apis, nosema ceranae
Аннотация: У статті викладено результати досліджень з вивчення впливу різних доз зараження спорами мікроспоридій Nosema apis та Nosema ceranae (5×102–5×107 спор на бджолу) на динаміку відмирання льотних бджіл літньої генерації (з7.07 по 17.09.2016р.), відібраних у садки. Встановлено, що швидкість відмирання бджіл значною мірою визначається дозою зараження і значно меншою — видом мікроспоридій. Низькі дози спор обох видів мікроспоридій до 18-го дня зараження уповільнюють відмирання заражених бджіл. При цьому у варіантах з низькими дозами зараження смертність бджіл у варіантах з N. ceranae була дещо нижчою, ніж у варіантах з N. apis. Тобто можна сказати, що N. ceranae стосовно медоносної бджоли є менш патогенною, ніж N. apis. У варіантах з високими дозами відразу спостерігали прискорення відмирання заражених бджіл за використання як N. apis, так і N. ceranae. Згодом показники смертності бджіл у цих варіантах практично вирівнюються. Отже, в довгостроковому експерименті дози зараження бджіл спорами обох видів мікроспоридій — і N. apis, i N. ceranae — не впливають на показники смертності бджіл, проте мають вплив на швидкість їх відмирання: високі інвазійні навантаження прискорюють природне відмирання бджіл, а низькі, навпаки, уповільнюють. Така закономірність характерна для обох видів мікроспоридій. Припускається, що кількість поколінь N. apis до загибелі бджіл обумовлюється дозою патогена і енергетичними запасами хазяїна.

Доп.точки доступа:
Єфіменко, Т.М.; Сорока, Н.М.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

13.

Остапів, Р.
Вплив низьких доз таурину на антиоксидантний захист І ліпопротеїновий склад крові щурів [] / Р. Остапів, Х. Скиба, В. Манько // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2017. - Том Т. 19, N 2. - С. 94-100. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Лабораторні тварини
Кл.слова (ненормированные):
антиоксидантний захист, кров, щури, супероксиддисмутаза, глутатіонпероксидаза, каталаза, тбк-активні продукти, ліпопротеїни, розчинні протеїни крові
Аннотация: Метою роботи було дослідити вплив тривалого перорального введення низьких доз (5–20 мг/кг) таурину на антиоксидантний захист та склад ліпопротеїнів крові щурів. Дослідження проведені на самцях щурів лінії Wistar масою 140–160 г і віком 4 місяці. Тварин розділяли на чотири групи — контрольну (n=4), щурам якої протягом 28 діб щоденно вводили у стравохід питну воду, та три дослідні (n=4), щурм яких вводили таурин у дозах: І дослідна група — 5 мг/кг, ІІ дослідна група — 10мг/кг, ІІІ дослідна група — 20 мг/кг маси тіла. На 29-ту добу експерименту щурів декапітували, відбирали кров і визначали активність ензимів та активність окремих ізозимів антиоксидантного захисту (супероксиддисмутази, каталази і глутатіонпероксидази), вміст ТБК-активних продуктів, склад ліпопротеїнів і розчинних протеїнів крові. У результаті досліджень виявлено, що тривале пероральне введення таурину не впливає на активність ензимів антиоксидантного захисту, однак знижується вміст ТБК-активних продуктів і змінюється активність окремих ізозимів. Активність СОД1 у крові тварин ІІ дослідної групи зростає вдвічі, а в ІІІ дослідній групі домінує СОД3. Встановлено, що за введення таурину дозами 10 та 20 мг/кг в 1,5–4,0 разу зростає активність КАТ1, КАТ2 та ГПО3. Крім того, у крові тварин І і ІІІ дослідних груп зростає відсотковий вміст альбумінів, проте знижується вміст преальбумінів, що вказує на інтенсифікацію обмінних процесів. У щурів ІІ дослідної групи зростає вміст γ- та β-глобулінів, але знижується вміст преальбумінів. У складі спектру протеїнів крові у тварин І дослідної групи збільшується вміст ліпопротеїнів низької та дуже високої щільності, при цьому знижується вміст хіломікронів. Ущурів ІІІ дослідної групи вміст хіломікронів, навпаки, зростає, але зменшується вміст ліпопротеїнів високої щільності.

Доп.точки доступа:
Скиба, Х.; Манько, В.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

14.

Плис, В. М.
Епізоотична ситуація щодо пастерельозно-аскаридіозного мікст-захворювання птиці в Україні за 2012–2016 рр. [] / В. М. Плис // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2017. - Том Т. 19, N 2. - С. 101-105. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Птахівництво--епізоотологія
Кл.слова (ненормированные):
пастерельозно-аскаридіозне мікст-захворювання, епізоотична ситуація, птиця, бактерії, гельмінти
Аннотация: Метою досліджень було вивчити епізоотичну ситуацію щодо поширення пастерельозно-аскаридіозного мікст-захворювання птиці у приватному секторі і птахогосподарствах України упродовж 2012–2016рр. У статті викладено результати вивчення епізоотичної ситуації щодо пастерельозно-аскаридіозного мікст-захворювання у приватному секторі і птахогосподарствах України за 2012–2016 рр. Всього було клінічно обстежено 25000 птахів. Проведено патолого-анатомічний розтин 2300 трупів загиблої птиці. Результати епізоотологічних досліджень свідчать про високу ураженість птиці пастерельозно-аскаридіозним мікст-захворюванням. Цей показник особливо зріс у сільськогосподарської птиці — на 63 %.Встановлено щорічне зростання спалахів пастерельозно-аскаридіозного мікст-захворювання у птиці. Особливо різко цей показник зріс серед сільськогосподарської птиці у період 2014 р. — в середньому на 12 %, у період 2015 р. — в середньому на 18 %; серед синантропних птахів у період 2016 р. — в середньому на 8 % порівняно з 2012 р. При цьому захворюваність птиці була різною залежно від виду, типу вирощування, умов утримання, а перебіг захворювання мав певні сезонні коливання. Навесні та восени захворювання реєстрували частіше — до 42 % і 34 % відповідно, тоді як влітку — до 14 % і взимку — до 10 %. З’ясували, що у приватному секторі захворюваність птиці була вищою на 53 % порівняно з крупними і на 9 % — порівняно з фермерськими птахогосподарствами.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

15.

Росаловський, В. П.
Вплив 5-добового введення вітамінів а та е на стан антиоксидантної системи еритроцитa та гематологічні показники щурів, інтоксикованих хлорпірифосом [] / В. П. Росаловський // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2017. - Том Т. 19, N 2. - С. 106-114. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Лабораторні тварини
Кл.слова (ненормированные):
хлорпірифос, вітамін Е, вітамін А, еритроцити, кров, антиоксидантна система, щури
Аннотация: У статті наведено результати дослідження впливу одноразового перорального введення щурам фосфорорганічного пестицидного препарату — хлорпірифосу (ХПФ) у дозі 90 мг/кг на кількість формених елементів периферичної крові, резистентність еритроцитів до кислотного гемолітика, кисень-транспортну функцію гемоглобіну і показники системи антиоксидантного захисту еритроцитів на тлі 5-добового перорального введення суміші вітамінів А та Е. Встановлено, що дія ХПФ у дозі 90 мг/кг призводить до зниження кількості еритроцитів, тромбоцитів, вмісту гемоглобіну, зростання кількості лейкоцитів. Водночас фіксували зниження резистентності еритроцитів до кислотного гемолітика та спорідненості гемоглобіну до оксигену. З боку системи антиоксидантного захисту спостерігали зростання активності КАТ та СОД еритроцитів, вмісту ТБК-активних продуктів та гідроперекисів ліпідів. Виявлено, що ХПФ у дозі 90 мг/кг спричиняє зниження активності ГСТ, ГПО і вмісту ВГ. П’ятидобове пероральне введення щурам суміші вітамінів А та Е у дозах 10000 МО та 0,1 г відповідно разом із препаратом ХПФ спричиняє нормалізацію кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну, зростання показників резистентності еритроцитів, активності ГCТ та ГПО, зниження активності КАТ і вмісту ТБК-активних продуктів та нормалізацію вмісту ВГ. На фоні введення вітамінного препарату спостерігали зростання кількості формених елементів крові (еритроцитів і тромбоцитів), збільшення резистентності еритроцитів до кислотного гемолітика, водночас за дії вітамінної суміші нормалізувався прооксидантно-антиоксидантний баланс, що може свідчити про певний протективний ефект вітамінних препаратів.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

16.

Показники жирнокислотного спектру ліпідів сироватки крові щурів за штучного гіпобіозу [] / А. О. Уманська, Д. О. Мельничук, С. Д. Мельничук // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2017. - Том Т. 19, N 2. - С. 115-120. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Лабораторні тварини--Щури--Кров
Кл.слова (ненормированные):
ліпіди, ліпопротеїни, гіпобіоз, гіперкапнія, гіпоксія, сироватка крові, щури
Аннотация: Перспективними й актуальними для медицини були і залишаються дослідження способів загального знеболювання, консервації крові тощо на основі введення організму устан штучного гіпобіозу, обов’язковими умовами якого є гіпоксія, гіпотермія і гіперкапнія. За зниженого рівня життєдіяльності організму вумовах низької температури навколишнього середовища одна із провідних ролей у функціонуванні біологічних мембран та регуляції метаболізму належить ліпідним сполукам. Тому з метою вивчення адаптації функціональних особливостей організму було визначено вміст триацилгліцеролів, холестеролу, високомолекулярних карбонових кислот та ліпопротеїнів високої (ЛПВЩ), низької (ЛПНЩ) і дуже низької (ЛПДНЩ) щільності у сироватці крові щурів за звичайних умов, штучного гіпобіозу та через 24 год після виходу з нього. За дії факторів гіперкапнії, гіпоксії і гіпотермії щурів вводили в стан штучного гіпобіозу. Вміст вказаних вище ліпідних сполук визначали за загальноприйнятими методами у сироватці крові щурів трьох груп: контрольної (1а) і двох дослідних (2а — стан штучного гіпобіозу і 3я— через 24 год після виходу зістану штучного гіпобіозу). Було встановлено, що за стану гіпобіозу жирнокислотний спектр ліпідів сироватки крові якісно залишався незмінним, тоді як у кількісному їх вмісті спостерігався певний вірогідний перерозподіл, а саме: збільшення міристинової, пальмітинової і стеаринової, зменшення лінолевої, ліноленової і докозагексаєнової кислот. Вміст холестеролу, ліпопротеїнів низької і високої щільності залишався без суттєвих змін у сироватці крові щурів усіх груп, тоді як вірогідно зростала кількість триацилгліцеролів і ліпопротеїнів дуже низької щільності (на ~30 %) у тварин за стану штучного гіпобіозу та через 24 год після виходу з нього.

Доп.точки доступа:
Уманська, А.О.; Мельничук, Д.О.; Мельничук, С.Д.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

17.

Shtapenko, O.
The influence of surfaces modified by different polymeric substances on the growth of mouse embryonic fibroblasts cell line NIH3T3 [] / O. Shtapenko // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2017. - Том Т. 19, N 2. - С. 121-126. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біологія тварин--Отруєння--Морфометрія
Кл.слова (ненормированные):
культура клітин, проліферація, покриття, aptes, наноповерхні, декстран, альбумін, цитотоксичність
Аннотация: Культивування культур клiтин на синтетичних поверхнях дозволяє забезпечити оптимально наближенi до умов in vivo, сприяє росту клітин, їх міграції, диференціації та формуванню мiжклiтинного матриксу. Хiмiчний та фазовий склад поверхонь, їх морфологія, конформацiя прищеплених макромолекул на поверхнi — це головнi фактори, якi регулюють рiст клiтин на поверхнi і їхні функцiї. Метою наших досліджень було вивчення впливу наноповерхонь, модифікованих полімерами APTES, декстран та альбумін, на проліферативну та метаболічну активність клітин фібробластів лінії NIH3T3. У дослідженні використовували клітини лінії NIH3T3, які культивували на поживному середовищі RPMI 1640 з додаванням 10 % ЕТС, 1 % пеніциліну та стрептоміцину в атмосфері з вмістом 5 % CO2 за 37 °C впродовж 72 годин. Клітини висівали на скельця, модифіковані наношарами у різних комбінаціях: скло/APTES; cкло/APTES/декстран; скло/APTES/альбумін; скло/альбумін; скло/APTES/декстран/альбумін; контрольна група — чисте скло. Проліферативний ріст та життєздатність культури клітин NIH3T3 оцінювали підрахунком кількості клітин кожні 24 години. Для вивчення метаболічних параметрів клітин відбирали кондиційне середовище через 24, 48 та 72 години культивування для визначення активності лактатдегідрогенази (ЛДГ) і концентрації глюкози. Порівняно з поверхнею скла (контрольна група), на 24-у годину культивування спостерігалось значне зростання пролiферацiї клiтин на поверхнях, модифiкованих альбуміном, APTES/альбуміном та APTES/декстран/альбуміном, тоді як на 48-у годину культивування на нанопокриттях з APTES та APTES/декстраном сприяє найвищій життєздатності і метаболічній активності культури клітин за показниками ЛДГ та рівнем глюкози. Висока інтенсивність проліферативного росту на 72-у годину спостерігалась тільки за культивування на поверхні APTES/декстрин, тоді як в інших досліджуваних групах кількість клітин була на рівні контрольної групи. Отримані результати показали, що досліджувані наноповерхні, модифіковані APTES, декстраном та альбуміном, є нетоксичними і можуть бути використані для культивування клітин.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ХР (1)
Свободны: ХР (1)

Найти похожие

P.I.